АНОНС: У Львові представлять книгу польських репортажів про Майдан та війну

30 березня у Львівському музеї історії відбудеться презентація книги репортажів відомої польської журналістки українського походження Марії Степан "Człowiek to człowiek, a śmierć to śmierć" ("Людина є людина, і смерть є смерть").

Марія Степан працює на польському громадському телеканалі TVР. За свої сюжети про життя поляків поза Польщею цього року отримала престижну телевізійну премію імені Мачея Плажинського.

Вона  була у центрі найважливіших подій Революції Гідності та в епіцентрі бойових дій АТО. У Києві, Краматорську, на місці  аварії збитого малайзійського "Боїнга" під Донецьком, в Криму, на полігоні поблизу Львова і на лінії фронту в Маріуполі. 

"Людина є людина, і смерть є смерть" — це книга репортажів  з України, написана, зокрема, з розповідей безпосередніх учасників подій. Книга, яка вийшла у світ у лютому 2016 року, стала зверненням до світової спільноти не забувати про країну, в якій триває війна, адже війна є ближче, ніж думає Європа.

Під час презентації можна буде придбати книгу.

 

Четвер, 30 березня, 16.30 

Місце: виставковий зал Львівського музею історії релігії (м. Львів, пл. Музейна, 1)

Контактна особа: директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць 0676730410

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.