На Київщині вшанували учасників бою УПА з НКВД. ФОТО

30 березня у с. Мигалках Бородянського р-ну Київської обл. громадськість ушанувала бійців УПА загиблих у бою з частинами Внутрішніх військ НКВД в 1944 році.

Про це повідомляє ГалІнфо з посиланням на місцеве видання "Макарівські вісті".

Поблизу пам’ятного знака відбувся урочистий захід, на якому були присутні представники Бородянської районної ради, Пісківської об’єднаної територіальної громади, Національного корпусу Києво-Святошинського району, ГО "Єдність нації", ГО "Валькірія", військово-історичного клубу "Повстанець", історики, місцеві мешканці та ЗМІ.

Зі вступним словом виступила ініціатор зібрання історик, член ГО "Валькірія" (м. Боярка) Марина Мірзаєва, яка розповіла про перебіг бою у с. Мигалки між загонами УПА та НКВД.

історик, член ГО "Валькірія" (м. Боярка Київської обл.) Марина Мірзаєва

Захід відкривав "Марш націоналістів" у виконанні Катерини Овінової з Боярки. А на завершення всі присутні виконали Гімн України. Закінчився захід показовим виступом дітей з боярської школи "Шаблезуб" та покладанням квітів до пам’ятника.

Докладне дослідження цього бою читайте в матеріалі "ІП"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.