На місці київського Леніна з'явиться інсталяція

На місці демонтованого пам'ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві зведуть проект "Ритуал природи" мексиканської художниці Іси Каррільйо.

На порожньому п'єдесталі від пам'ятника посадять живий розмарин. Рослини залишатимуться там з 3 по 17 травня, а потім їх роздадуть усім охочим, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Проект фінансуватиме фонд "Ізоляція".

Автор проекту мексиканська художниця Іса Каррільйо цим проектом пропонує звернутися до цілющих сил природи, "нейтралізувати ідеологічну напругу навколо постаменту" та запрошує містян до пошуку внутрішньої рівноваги та спокою.

 Фото: izolyatsia.org.ua 

"Ритуал природи" переміг у міжнародному конкурсі "Суспільна угода 2017" (лютий—березень 2017 року), яку проводили в "Ізоляції". За проект віддало свої голоси 38,5% відвідувачів

"Мені здається символічним, що за результатами народного голосування було обрано проект, який акцентував ідею очищення за допомогою природи складного у багатьох відношеннях місця, де за часів Другої світової війни стояла шибениця, а пізніше - пам'ятник Леніну. Цей вибір також свідчить і про те, що киянам бракує зелених зон у центрі міста", — зазначила куратор проекту "Суспільна угода 2017" Катерина Філюк.

Фото: izolyatsia.org.ua  

Нагадаємо, 8 грудня 2015 року активісти Євромайдану повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка в Києві. Після того в Україні почалася серія стихійних повалень пам'ятнику вождю більшовиків ("Ленінопад").

Ухвалений у квітні 2015 року закон "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного режиму" зобов'язав демонтувати всі пам'ятники Леніну та іншим керівникам Компартії та СРСР.

Станом на січень 2017 року в Україні демонтовали 1320 пам'ятників Леніну. Нещодавно в м. Чопі на Закарпатті повалений пам'ятник Леніну продали на аукціоні за 254 тис грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.