АНОНС: Музей Майдану презентує у Львові виставку "ВІДВАЖНІ: наші Герої"

20 квітня Національний Музей Революції Гідності презентує у Львівській політехніці виставку "ВІДВАЖНІ: наші Герої"

Виставка "ВІДВАЖНІ: наші герої" присвячена поколінням борців за незалежність України від часу революції 1917–21 років до Революції Гідності.

Проект висвітлює образи борців за свободу, зокрема через показ революційного вбрання й атрибутики цього століття та минулого. Зусиллями низки партнерів втілено на сцені в динамічному показі та відзнято різні типажі борців доби Української Революції, Холодного Яру, Української повстанської армії, Революції на Граніті, Помаранчевої революції, Революції гідності. 

 

"Для нас важливо, що ця виставка буде експонуватися саме у Львівській політехніці. Адже сотні наших студентів і працівників були активними учасниками Революції на Граніті, Помаранчевої Революції та Революція Гідності. Випускник Юрій Вербицький став одним із першим у Небесній Сотні. Сподіваємося, що наша молодь, оглянувши виставку, надихнеться відвагою й утвердить власне розуміння гідності та честі", – зазначає професор Юрій Бобало, ректор Національного університету "Львівська політехніка".

"В умовах війни на Сході України варто частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Це символ Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, протестний рух 2004 року можна вважати продовженням не лише Революції на граніті 1991 року, а й Української революції 1917–1921 років, визвольних змагань часів Першої та Другої світових війн і повоєння", – пояснює ідею виставки Ігор Пошивайло, директор Музею Революції Гідності. 

 

Експозиція складається з 6 модулів, на яких представлено художній реконструйований типаж певної революційної  епохи та монітор із демонстрацією спеціально виготовленого тематичного відеоролика кінохроніки, художніх колажів із архівних світлин і текстів. 

20 квітня, четвер, 14.00 

Місце: Національний університет "Львівська політехніка", корпус 1 (Львів, вул.  Карпінського, 2/4) 

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності; Національний університет "Львівська політехніка"; Студентське братство "Львівської політехніки". 

Партнери: Український інститут національної пам’яті; Український інститут історії моди; Військово-історичний клуб "Повстанець"; Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного.

Виставка діятиме щобудня з 8:30 до 17:00.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.