Вийшов друком збірник документів про аварію на ЧАЕС, які раніше не публікувалися

До 31-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС світ побачило унікальне видання документів "Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986-1988)", які раніше не публікувалися.

 

Збірник містить матеріали, що розкривають оперативну роботу владних структур з евакуації населення із небезпечних зон, його розміщення, надання медичної допомоги, прогнозні оцінки та роздуми представників вищої управлінської гілки, профільних відомств і наукових установ щодо подолання техногенної катастрофи.

Вони відтворюють не офіційну та загальноприйняту відповідними інстанціями позицію, не стислу та відпрацьовану до кінця інформацію, а розкривають механізм прийняття рішень в надзвичайних умовах, містять прогнозні оцінки та роздуми, дають уявлення про сприйняття і розуміння представниками вищої управлінської гілки, профільних відомств і наукових установ ситуації, що склалася і навіть передають емоційну атмосферу, в якій відбувалось обговорення питань.

Всього до видання включено 130 документів за період від 3 травня 1986 р. до 9 листопада 1988 р., що зберігаються у фонді "Центральний комітет Комуністичної партії України" Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Це перші примірники протоколів, засвідчені підписом керівника Оперативної групи Політбюро ЦК КПУ, стенограми засідань, рішення Оперативної групи, а також оригінали документів, що додавалися до розгляду окремих питань. Всі документи мали високий рівень таємності, а тому зберігалися у так званій "окремій папці" ЦК КПУ.

Унікальність збірника полягає у тому, що він об’єднав корпус документів Оперативної групи Політбюро Центрального комітету Компартії України, спеціально створеної для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які раніше не публікувалися. Видання стало результатом спільної роботи Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Інституту історії України НАН України.

З повною версією збірника "Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986-1988)" можна ознайомитись у вільному доступі на офіційних сайтах Центрального державного архіву громадських об’єднань України  та Інституту історії України НАН України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.