ГПУ відкрила провадження проти чекіста, який убив художника УПА. ДОКУМЕНТ

Генеральна прокуратура України розпочала розслідування за фактом вбивства художника ОУН і УПА Ніла Хасевича працівником органів держбезпеки СРСР Борисом Стекляром.

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному центрі правозахисту, який ініціював розслідування.

"Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра, офіцера КГБ, не має терміну давності. Злочин через десятки років залишається злочином. Вбивство Хасевича, борця за незалежність, має розслідуватися, і кожний причетний отримає вирок", – каже представник Центру Денис Поліщук.

 

Як відомо, капітан (нині – полковник у відставці) Борис Стекляр керував операцією МГБ з пошуку й знищення підпільного художника, члена рефрентури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича в 1952 році. Стекляр особисто кинув гранату в бункер, де переховувався Хасевич та інші оунівці.

5 серпня 2016 року в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області.

У своєму позові полковник КГБ Стекляр всупереч Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" просив суд зобов’язати Управління СБУ в Рівненській області не надавати його особову справу № 2095 для ознайомлення.

На саме засідання позивач не з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду.

Борис Стекляр на Дні Перемоги в Рівному

У НЦП нагадують, що в країнах Центрально-Східної Європи були подібні випадки, коли офіцерів комуністичних спецслужб притягали за злочини, скоєні ними в часи перебування на службі.

Так, ветерана МВС СРСР Василя Кононова (1923 – 2011) у 2000 році засудили в Латвії на 6 років в'язниці за вбивства мирних жителів під час Другої світової війни та участь у ліквідації антирадянського національно-визвольного руху "лісових братів". Європейський суд із прав людини визнав вирок обґрунтованим. 

Колишнього начальника румунського трудового табору в с. Переправа 87-річного Іона Фічора в березні 2016 року румунський суд засудив на 20 років тюрми за звинуваченням у скоїнні злочинів проти людяності. Фічор організував нелюдський режим для в'язнів у таборі й особисто знущався з них. 

У 2007 році Естонія обвинувачувала колишнього першого секретаря ЦК Комсомолу Естонської РСР Героя Радянського Союзу Арнольда Мері (1919 – 2009) у співучасті в геноциді - депортаціях у Сибір жінок, дітей і осіб похилого віку. Справу закрили у зв'язку зі смертю обвинуваченого, якого президент Росії нагородив орденом Пошани.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.