Невідомі облили фарбою знак на честь дивізії "Галичина" в Тернополі

У Тернополі невідомі облили червоною фарбою пам’ятний знак на честь дивізії військ СС "Галичина"

Як повідомила прес-служба міської ради Тернополя, це сталося 27 квітня у парку Топільче напередодні 74-ї річниці створення дивізії, передає ZAXID.net.

Зазначається, що акт вандалізму над пам’ятним знаком на честь дивізії виявили працівники КП "Об'єднання парків культури і відпочинку" зранку 27 квітня.

"Невідомі облили пам’ятник червоною фарбою напередодні 28 квітня – дня вшанування воїнів СС "Галичина" і 74-ї річниці створення дивізії. Працівники комунального підприємства звернулися у поліцію, а також оперативно очистили пам’ятний знак від фарби", – йдеться в повідомленні міськради.

Як зазначають тернопільські ЗМІ, пам’ятний знак воякам на початку алеї у тернопільському парку плюндрують не вперше.

Алею на честь вояків дивізії "Галичина" і пам’ятний знак на її початку у парку "Топільче" в Тернополі вперше заклали в травні 2009 року. Невдовзі вандали знищили усі висаджені дуби, а також знак, встановлений на честь дивізії.

У жовтні 2013 року і алею, і знак заклали вдруге.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.