АНОНС: Відомий києвознавець презентує книгу про долі киян у роки нацистської окупації

У Музеї історії Києва відбудеться презентація книги відомого краєзнавця Дмитра Малакова "Долі киян (1941–1943)".

"Долі киян (1941–1943)" – нова книжка Дмитра Малакова розповідає про долі киян у роки нацистської окупації Києва, а також після визволення столиці України, рідного міста автора. Особливу увагу приділено подіям, що замовчувались або навіть перекручувались радянською владою, зокрема жахливій пожежі Хрещатика у 1941 році або загибелі простих киян під час бомбардування Київського залізничного вузла у 1943-му авіацією Червоної армії.

Чималий інтерес для наших сучасників становить розповідь про мистецьке життя Києва у 1941–1943 роках, про киян, яким довелося випити гірку чашу поневірянь на чужині – стати остарбайтерами. У своїх розвідках автор спирається як на архівні, так і на сімейні документи; наукові публікації та спогади учасників тодішніх подій. 

 

Дмитро Малаков – лауреат Премії імені Дмитра Яворницького, член Національної спілки краєзнавців України. За освітою інженер-будівельник, за покликанням – краєзнавець. 

Від 1970 року публікується в періодиці та наукових збірках, автор путівників по Україні і Києву, альбомів, присвячених минулому столиці та творчості старшого брата, відомого українського художника Георгія Малакова, монографій про історію забудови Києва та його архітекторів, численних спогадів.

11 травня, 18.30

Місце: Музей історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).

Організатори: Музей історії Києва, департамент культури культури КМДА, видавництво "Фоліо".

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.