АНОНС: 8 травня в Києві відкриють виставку про внесок УПА в перемогу над нацизмом

До річниці завершення Другої світової війни в Європі киянам покажуть історію антинацистської боротьби українських повстанців. Виставку “УПА — відповідь нескореного народу” презентує Український інститут національної пам’яті.

8 травня Європа вшановує День пам’яті та примирення. У цей день важливо нагадати про місце України на аренах світової війни. Витоки антинацистської позиції ОУН, український рух опору, ідеологічне протиборство УПА і Третього Райху, українські націоналісти в нацистських концтаборах і тюрмах – про це розповідає фотодокументальна виставка "УПА — відповідь нескореного народу".

Організатори зазначають, що внесок українських повстанців в боротьбі об’єднаних націй проти агресора залишається маловідомим.

"Наші земляки змушені були воювати за чужі інтереси і навіть вбивати інших українців, одягнених в однострої різних імперій. Але близько 100 тисяч молодих хлопців та дівчат кинули виклик обом тоталітарним режимам — нацистському та комуністичному. Вони стали воїнами Української повстанської армії", — розповідає історик Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті та один із авторів виставки.

УПА стала єдиною армією в Другій світовій війні, створеною самими українцями, — стала відповіддю нескореного народу.

 

Фотодокументальна виставка "УПА — відповідь нескореного народу" — це розповідь про боротьбу повстанців проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів. 8 травня в Києві Інститут національної пам’яті представить першу частину виставки "Повстані проти нацизму". Друга частина "Повстанці проти комунізму" буде відкрита у жовтні, напередодні 75 річниці створення УПА.

"УПА — відповідь нескореного народу" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Як відомо, нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року. О 23:01 в Європі настала перша хвилина миру. Українці воювали у складі 6 армій антигітлерівської коаліції та у лавах визвольного руху.

Від 2014 року Україна спільно з Європою відзначає День пам’яті та примирення 8 травня. А 9 травня — день перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Символом пам’ятних заходів є червоний мак. Гасло "1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

8 травня, понеділок, 12.00.

Місце: площа перед Національним музеєм історії України (вулиця Володимирська, 2, Київ)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" та Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.