Вийшло дослідження про галицькі добровольчі полки СС

У видавництві "Мандрівець" вийшла друком нова книга Романа Пономаренка "Галицькі добровольчі полки СС. 1943–1944 роки".

Про це пише ГалІнфо.

Галицькі добровольчі полки СС – це унікальна та маловідома сторінка історії українського колабораціонізму у Другій світовій війні. Створені майже водночас із дивізією військ СС "Галичина", вони ніби перебували у її тіні та ніколи не ставали об’єктом історичної розвідки.

Через це згадані полки овіяні багатьма міфами, зокрема їх помилково ототожнюють із дивізією, хоча вона завжди була самостійною військовою одиницею.

 
Дослідження історії цих формувань дозволяє детальніше дізнатися про еволюцію німецької політики щодо українців, взаємини українських добровольчих військ СС із УПА, оборону Тернополя від Червоної армії, участь галицьких добровольців у боротьбі з польськими та французькими партизанами тощо.

Ця книжка є першим в історіографії детальним дослідженням галицьких добровольчих полків СС. Замовити її, вже відзавтра, можна буде на сайті видавнитцва. Видання проілюстроване більш, як 140 фотографіями.

Дивіться також:

Ковель: міцний горішок для радянських партизанів

В лісах під Бродами. Місцями боїв дивізії "Галичина"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.