Спецпроект

АНОНС: Музей Другої світової презентує видання про депортацію кримських татар

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація музейного видання "Полиновий травень 44-го: дослідження, документи, свідчення".

Про геноцид корінного народу Криму розповідають розпорядчі документи керівництва СРСР і спецслужб, фотографії ,а також  спогади депортованих, зібрані і записані науковцями Музею під час відрядження до Автономної Республіки Крим.

У книгі вперше публікується унікальне свідчення злочину – щоденник Рамазана Ісмаїлова, перші рядки якого були написані в товарному вагоні потяга, що віз депортованих.

 

До науково-документального видання ввійшли й наукові розвідки, у яких відтворюються різні етапи минулого кримськотатарського народу.

Художньо-візуальний образ полинового травня 1944-го висвітлюють у книжці твори кримськотатарського художника Рустема Емінова. 

Четвер, 18 травня, 16.00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27). 

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.