АНОНС: Зустріч із Володимиром В'ятровичем на тему декомунізації

25 травня в Києві в рамках Дискусійного клубу Реанімаційного пакету реформ. відбудеться зустріч із Володимиром В’ятровичем, Головою Українського інституту національної пам’яті, експертом групи РПР "Політика національної пам’яті".

Тема зустрічі: "Декомунізація. Досвід реформи".

 

Очікуємо жваву дискусію про сутність декомунізації, зокрема:

- Навіщо була потрібна декомунізація? Чому декомунізація – це реформа?
- Секрети успіху реформи: команда, план, союзники, дослідження, досвід інших країн, комунікація
- На якому етапі вважати реформу реалізованою?
- Якою і чи буде декомунізація 2.0?

24 травня, середа, 18.00.

Про місце проведення буде повідомлено згодом.

Для участі прохання зареєструватися онлайн за адресою https://goo.gl/QZBfxc.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.