Невручені нагороди бійців УПА отримають їхні нащадки

"Координаційна рада з вшанування вояків ОУН та УПА" представила у Львові відновлені повстанські нагороди, які вручать нащадкам лицарів УПА.

Утім спочатку доведеться виконати велику дослідницьку роботу, адже з відомих на сьогодні 1102 Лицарів повстанських нагород, не ідентифіковано 660 осіб, повідомляє "Дивись.info".

Як відомо, учасники УПА та збройного підпілля ОУН діяли в умовах суворої конспірації і зазвичай використовували псевдо.

Фото: dyvys.info 

"У 1944 році наказом Головного військового штабу УПА було створено систему нагород і заохочень. Цими нагородами за бойові звитяги відзначали старшин, підстаршин і стрільців УПА, а також цивільних осіб, наприклад, членів підпілля, за особливий внесок у розбудову збройного підпілля ОУН та боротьбу за українську державу. Загалом є вісім повстанських нагород. Однак  більшість нагороджених так їх і не отримали. 

У нас була така можливість у 2007 році, але через брак бажання та фінансів цього не було зроблено. Але  до 75-ої річниці УПА ми хочемо все задумане втілити в життя, віднайти імена цих героїв, ідентифікувати та вручити нагороди нащадкам героїв. Якщо ж родичів також не вдасться знайти,то медалі передадуть у школи музеї, де вони нестимуть суспільно-патріотичну функцію", – розповідає кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Микола Посівнич.

Фото: dyvys.info  

Голова правління благодійного фонду імені Петра Гудзоватого "Соловей" Андрій Гудзоватий каже, що про нагородження свого родича Срібним Хрестом Заслуги дізнався випадково.

"Я багато часу провів у пошуках інформації про батькового брата, який був одним із командирів УПА "Північ". І тільки торік випадково в Інтернеті побачив цю інформацію. Тоді ж я зацікавився цими нагородами і зрозумів, що більшість цих Лицарів ніколи не бачили своєї нагороди або їх нагороджували посмертно. Вони не носили відзнак на своїх мундирах. Відповідно і їхні нащадки про це не могли знати", – розповідає  Андрій Гудзоватий.

 Фото: dyvys.info 

Ескізи нагород для вояків УПА розробив відомий художник-графік, член ОУН Ніл Хасевич. Проте отримали нагороди лише невелика кількість Лицарів ОУН та УПА, які опинилися за кордоном. У Львівському історичному музеї зберігаються дві нагороди – Бронзовий Хрест Бойової Заслуги та Бронзовий Хрест Заслуги.

 Фото: dyvys.info 

Виготовленням нагород за ескізами, які збереглися, займається ГО "Мистецький благодійний фонд імені короля Данила".

"Для нас велика честь виготовити ці відзнаки. З Бронзового Хреста Бойової Заслуги та Бронзового Хреста Заслуги ми зробили копії. Вони абсолютно автентичні тим, які були розроблені Нілом Хасевичем", – каже співзасновник Володимир Турецький.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.