Знайшлася відбита голова київського Леніна. ФОТО

З понівеченого фрагмента пам’ятника роботи скульптора Сергія Меркурова виготовили новий мистецький об’єкт

Журналістка Ірина Ромалійська розмістила в соціальній мережі фотографію голови пам’ятника Володимиру Леніну, передає "Громадське радіо". Раніше голова вважалась втраченою.

На фото видно, що червоний полірований граніт значною мірою збитий з фрагмента пам’ятника молотками. Багатокілограмовий уламок установлено на основу на шести металевих ніжках. До основи також прикручені зубчасті металеві колеса і частини якогось механізму.

Голова пам’ятника Леніну в Києві в якості нового арт-об’єкту, 2017 рік. Фото: Facebook Ирина Ромалийская 

В результаті частина пам’ятника, що був зведений коли в мистецтві панувала епоха соціалістичного реалізму, перетворився на арт-об’єкт подібний за стилем до стим-панку.

За словами Ірини Ромалійської голова перебуває у офісі адвокатського об’єднання, партнером-засновником якого є депутат Київради від політичної парті "Батьківщина", ветеран бойових дій на Донбасі Юрій Дідовець.

Пам’ятник засновнику СРСР Воодимиру Леніну в Києві було установлено 5 грудня 1946 року. Автором монументу був скульптор Сергій Меркуров. 

Мітингувальники відколюють шматки від голови пам’ятника Леніну, 2013 рік. Фото: Wikipaedia

Пам’ятник було звалено з постаменту 8 грудня 2013 року під час подій Євромайдану. 

Постамент від монументу лишається на своєму місці. Київська влада час від часу використовує його для тимчасових мистецьких акцій.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.