У Мережі з’явився німецький сайт про історію світового комунізму

Запрацював німецький веб-сайт з історії комунізму в Німеччині та світі kommunismusgeschichte.de.

Ініціатором створення сайта став німецький Федеральний фонд із переосмислення диктатури СЄПН (Соціалістичної єдиної партії Німеччини), приурочивши його до 100-річчя від Жовтневої революції, яке виповнюється цього року.

Портал являє собою освітню платформу, яка містить матеріали, що всебічно висвітлюють історію комуністичного руху.

 

Це статті, подкасти лекцій і дискусій відомих істориків, підбірки рекомендованої літератури та художніх і документальних фільмів, переліки музеїв та архівів тощо, а також електронні версії найважливіших німецькомовних щорічників із історії комунізму за 2005—2015 роки.

Також Фонд обіцяє викласти на сайті всі видання "Альманаху історичних досліджень комунізму" ("Jahrbuch für Historische Kommunismusforschung").

Крім того, на сайті доступні понад 5000 біографій осіб, які провадили опозиційну діяльність проти диктаторського режиму в Німецькій Демократичній Республіці.

Розділ "Актуальне" інформує про тематичні заходи (виставки, лекції, дискусії тощо), які відбуваються по всьому світу.

У розділі "Хроніка" можна переглянути хронологію основних подій з історії комунізму з 1848 по 2013 роки. 

Освітня платформа орієнтована, в  першу чергу, на студентів, науковців, заклади історичної освіти, викладачів і журналістів.

Німецькою мовою сайт можна переглянути за посиланням kommunismusgeschichte.de.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.