АНОНС: Презентація дослідження про галицькі добровольчі полки СС – у Луцьку

8 червня в Луцьку військовий історик Роман Пономаренко презентує нову книгу "Галицькі добровольчі полки СС. 1943–1944 роки".

Видання вийшло в травні цього року і є першим в історіографії детальним дослідженням галицьких добровольчих полків СС.

Згадані полки – це унікальна та маловідома сторінка історії українського колабораціонізму в Другій світовій війні. Створені майже водночас із дивізією військ СС "Галичина", вони ніби перебували у її тіні та ніколи не ставали об’єктом історичної розвідки

 

Через це галицькі добровольчі полки овіяні багатьма міфами. Зокрема їх помилково ототожнюють із дивізією, хоча вона завжди була самостійною військовою одиницею.

Родзинкою видання є те, що воно проілюстроване більш, як 140 фотографіями.

8 червня, четвер, 14.00

Місце: бібліотека ім. Олени Пчілки (м. Луцьк, вул. Шопена, 11).

Організатор: ВГО "Сокіл".

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.