У житомирському болоті знайшли загиблий літак часів Другої світової. ФОТО

Пошуковці ВГО "Союз "Народна Пам’ять" виявили на Житомирщині загиблий радянський літак часів Другої світової війни з рештками екіпажу.

Про це "Історичній правді" повідомив голова правління "Народної Пам'яті" Ярослав Жилкін. 

За словами керівника пошукової експедиції Євгена Куковєрова, вперше відомості про наявність у болоті збитих літаків надійшла восени 2016 року від представників місцевої агрофірми. Тоді пошуковці викопали один авіаційний двигун, але місцеві мешканці вказали місце, де вони знаходили уламки іншого літака. Саме місце вони не чіпали, оскільки остергіалися нерозірваних боєприпасів. які могли бути в літаку.

 

"Взимку, коли болото замерзло, ми дослідили місцевість і виявили сильний сигнал металу з-під криги. Коли потепліло, місцева агрофірма й військова частина з Мирополя надали нам техніку, і ми почали розкоп", — повідомив Куковєров "Історичній правді".

 

Місцевість дуже сильно заболочена й важкодоступна, що перешкоджає пошуковим роботам. Прошуковці за допомогою екскаватора-драглайна дістають болотну рідоту, ретельно перевіряючи її на наявність фрагментів літака чи останків екіпажу. Помпою поступово відкачують воду з розкопу, обстежуючи щупом і металошукачем його дно і стінки.

 

На даний час виявлено великі частини фюзеляжу, радіокомпас, манометр і кисневий балон. Пошуковці припускають, що вже дісталися ходової частини літака. Там вони знайшли людські рештки, які, найімовірніше, належать стрільцю-радисту загиблого екіпажу. 

"Можливо, цей літак вибухнув під час падіння, тому що ми не знайшли суцільного фюзеляжу, лише багато окремих фрагментів", — говорить керівник екпедиції.

 

 

Дізнатися, що це за модель літака, зможуть, коли дістануть двигун, за його серійним номером. Це полегшить подальшу ідентифікацію екіпажу.

"Ми робимо запити в російські архіви, щоб отримати дані про те, які військові частини під час Другої світової війни втрачали в цій місцевості літаки. Це дасть змогу дізнатися імена загиблих пілотів, аби достойно їх поховати", — говорить Куковєров..

Місцеві мешканці допомагають інформацією, а також технікою. Процес підняття машини та її екіпажу ще триває. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.