У житомирському болоті знайшли загиблий літак часів Другої світової. ФОТО

Пошуковці ВГО "Союз "Народна Пам’ять" виявили на Житомирщині загиблий радянський літак часів Другої світової війни з рештками екіпажу.

Про це "Історичній правді" повідомив голова правління "Народної Пам'яті" Ярослав Жилкін. 

За словами керівника пошукової експедиції Євгена Куковєрова, вперше відомості про наявність у болоті збитих літаків надійшла восени 2016 року від представників місцевої агрофірми. Тоді пошуковці викопали один авіаційний двигун, але місцеві мешканці вказали місце, де вони знаходили уламки іншого літака. Саме місце вони не чіпали, оскільки остергіалися нерозірваних боєприпасів. які могли бути в літаку.

 

"Взимку, коли болото замерзло, ми дослідили місцевість і виявили сильний сигнал металу з-під криги. Коли потепліло, місцева агрофірма й військова частина з Мирополя надали нам техніку, і ми почали розкоп", — повідомив Куковєров "Історичній правді".

 

Місцевість дуже сильно заболочена й важкодоступна, що перешкоджає пошуковим роботам. Прошуковці за допомогою екскаватора-драглайна дістають болотну рідоту, ретельно перевіряючи її на наявність фрагментів літака чи останків екіпажу. Помпою поступово відкачують воду з розкопу, обстежуючи щупом і металошукачем його дно і стінки.

 

На даний час виявлено великі частини фюзеляжу, радіокомпас, манометр і кисневий балон. Пошуковці припускають, що вже дісталися ходової частини літака. Там вони знайшли людські рештки, які, найімовірніше, належать стрільцю-радисту загиблого екіпажу. 

"Можливо, цей літак вибухнув під час падіння, тому що ми не знайшли суцільного фюзеляжу, лише багато окремих фрагментів", — говорить керівник екпедиції.

 

 

Дізнатися, що це за модель літака, зможуть, коли дістануть двигун, за його серійним номером. Це полегшить подальшу ідентифікацію екіпажу.

"Ми робимо запити в російські архіви, щоб отримати дані про те, які військові частини під час Другої світової війни втрачали в цій місцевості літаки. Це дасть змогу дізнатися імена загиблих пілотів, аби достойно їх поховати", — говорить Куковєров..

Місцеві мешканці допомагають інформацією, а також технікою. Процес підняття машини та її екіпажу ще триває. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.