АНОНС: Виставку про державотворення і боротьбу ЗУНР відкриють у Львові

9 червня у Львові відбудеться презентація науково-популярної виставки "ЗУНР: у війні та державотворенні".

Виставка розроблена до відзначення 100-річчя від початку Української революції 1917-21 рр. У ній представлено 12 стендів, які розкривають військові та державотворчі аспекти історії Західноукраїнської Народної Республіки. Виставка орієнтована на школярів, її показуватимуть у бібліотеках та школах області.

У відкритті виставки візьмуть участь:

- Іван Хома, доцент Національного університету "Львівська політехніка";

- Роман Грицьків, дослідник польсько-української історії ХХ ст.;

- Михайло Галущак, автор виставки, молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства.

"Сто років тому, під час Української революції 1917‒1921 рр., українці з  обох берегів річки Збруч скористалися можливістю і проголосили незалежність. Як і тоді, теперішня Революція гідності 2013‒2014 рр. переросла у війну за територіальну цілісність України. Українцям знову доводиться будувати свою державу в умовах війни. Тому історичний досвід набуває особливої ваги", ‒ зазначив Михайло Галущак.

Виставка реалізується у рамках Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору  та громадянського суспільства у Львівській області на 2014-2018 роки у 2017 році.

9 червня, п'ятниця, 14.00

Місце: Музеї визвольної боротьби України (м. Львів, вул. Лисенка, 23 а).

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.