Меморіальну дошку на місці страти провідника ОУН встановили у Здолбунові. ФОТО

11 червня в м. Здолбунові Рівненської області відкрили пам’ятну дошку надрайонному провіднику ОУН Володимиру Ступаку-"Гандзі".

Про це написав голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук у себе на "Фейсбуці".

Фото: Сергій Кондрачук 
 Фото: Сергій Кондрачук

Дошку встановили на будівлі автостанції "Здолбунів", неподалік якої за вироком радянського трибуналу стратили оунівця.

 Фото: Сергій Кондрачук

Ініціатором встановлення знаку був Юрій Шадий. Текст напису склали історики Ігор Марчук та Андрій Жив’юк.

 Виступає голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук. Фото: Сергій Кондрачук

Чин освячення здійснили настоятель та хористи Свято-Петро-Павлівського храму Здолбунова. Виготовлення дошки забезпечив Ігор Кульчицький.

ДОВІДКА:

Ступак Володимир Єфремович, псевдо: "Гандзя", "Карпо", "Мирний" (1920 р. н., с. Івачків Здолбунівського р-ну Рівненської обл – 28.12.1944 м. Здолбунів). З червня 1941 року станичний ОУН у рідному селі, потім підрайонний провідник. З липня 1943 року провідник Здолбунівського районного проводу ОУН. З весни 1944 року провідник та референт СБ Здолбунівського надрайонного проводу ОУН (Здолбунівський, Мізоцький та Острозький райони).

Володимир Ступак із сестрою

За даними агента "Петровської" схоплений у ніч на 20.08.1944 року разом з "Круком" (Гаврило Мельничук) у засідці спіробітників Здолбунівського райвідділу НКВС поблизу с. Івачків Здолбунівського р-ну. 27.12.1944 року. зусуджений до найвищої міри покарання. 28.12.1944 року показово повішений в центрі м. Здолбунова навпроти автостанції (автор – Ігор Марчук).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.