Ухвалу суду щодо проспекту Шухевича оскаржено. ДОКУМЕНТ

Сьогодні до Київського апеляційного адміністративного та Окружного адміністративного судів Києва подали апеляційну скаргу на попередню ухвалу про забезпечення адміністративного позову та призупинення перейменування проспекту Генерала Ватутіна на генерала Шухевича в столиці.

Про це пише ГО "Національний центр правозахисту" на своєму сайті. Організація знайшла мешканця Києва, "права та свободи якого порушили противники перейменування проспекту", від імені якого й подано апеляційну скаргу.  

 

В апеляційній скарзі, зокрема, зазначено:

  • Скаржник проживає на проспекті Ватутіна в м. Києві, а отже всі питання, що до перейменування, проспекту, прямо впливають на його права.
  • У попередньому судовому засіданні не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів. Позивачами, не надано доказів в обґрунтування клопотання.  
  • Аналогічних висновків дійшов Окружний адміністративний суд міста Києва, відмовляючи в задоволенні клопотання 8 серпня 2016 року, та яку підтримав Київський апеляційний адміністративний суд, відмовивши в задоволенні апеляційної скарги позивачів [у справі перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери - ІП].
  • Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
  • Крім того, самі вимоги мають ґрунтуватися на нормах права: ні Закон України ні Регламент Київської міськради  не передбачає "подавати на підпис рішення сесії депутатів Київської міської ради". Якщо рішення Київради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття не зупинене Київським міським головою, рішення протягом двадцяти днів з моменту його прийняття Київрадою підписується Київським міським головою та оприлюднюється не пізніше тридцяти днів з моменту його прийняття на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua).
  • Нормами права не передбачено процедуру передачі на підпис кому-небудь рішення сесії Київської міської ради, а лише порядок його підписання Київським Міським Головою, що не є стороною справи, і суд не розглядав клопотання про заборону Київському міському голові підписувати рішення сесії міською ради.
  • Вчиняти дії по підписанню  та оприлюдненню рішенні сесії депутатів Київради відноситься до повноважень Київського міського голови, що є окремим суб’єктом владних повноважень на не є відповідачем по справі як Київській міський голова.
 
 
 
 
 

Нагадаємо, 1 червня 69 депутатів Київської міської ради проголосували за перейменування проспекту Генерала Ватуніна на проспект Романа Шухевича. 

13 червня окружний адміністративний суд Києва заборонив Київській міській раді подавати на підпис меру й публікувати рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у справі позову до Київради. Позов подали дві громадські організації: "Антифашистська правозахисна ліга" та "Єврейська правозахисна група".

Секретар Київської міської ради Володимир Прокопів заявив, що рішення про перейменування вже підписане мером Києва Віталієм Кличком, і всі наступні перейменування можливі тільки через нове рішення міської ради.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.