Вихід фільму про УВО анонсують уже в кінці цього року

На екрани фільм "Екс", в основі сюжету якого лежать реальні події, вийде орієнтовно наприкінці 2017 року.

Про це повідомляє "Львівська газета". В основі сюжетної лінії лежить бойова активність Української військової організації проти окупаційної влади Польської держави в 1920-х-1930-х роках. 

Бійці підпільної Української військової організації проводять революційну акцію проти уряду, котра за гіркою насмішкою долі перетворюється на криваву бійню. Молоді українські студенти – революціонери, члени підпільної організації УВО, кидають виклик нечесній і корупційній владі.

Після ряду вдалих операцій, керівництво УВО планує провести нову акцію – експропріацію (або просто – екс) грошових коштів на потреби опору. До цього завдання залучають найкращих людей, а кістяком групи стають молоді, однак дуже досвідчені бійці.

Бійці здійснюють напад на поштове відділення. Під час нападу все іде шкереберть, немов доля і справді насміхається над хлопцями: поштарі виявляються озброєними, грошей у касі катма, а "нефартовий" револьвер дає осічку у найвідповідальнішу мить.

Так політична акція із лозунгами і закликами перетворюється на криваву бійню. Не всім бійцям вдається вирватися живими, однак це ще не кінець: поліція іде по їхньому сліду.

Почали знімати фільм на Львівщині та у Львові ще в середині грудня 2016-го. Протягом травня-червня 2017 року зйомки тривали в Києві та передмісті, а з 27 червня творча група знову працює у Львові.

Фільм отримав державну фінансову підтримку за підсумками 8-го конкурсного відбору Держкіно України.

Картина насичена неповторним колоритом і музикою Галичини 30-х років ХХ ст., зокрема у фільмі будуть епізоди, що представляють знамениту батярську субкультуру.

Автором сценарію фільму є Ярослав Яріш, режисер стрічки – Сергій Лисенко, оператор-постановник – Сергій Михальчук, художник-постановник – Влад Одуденко, продюсер – Андрій Границя.

Виробництво – компанія Т.Т.М. за фінансової підтримки Держкіно України.

Як повідомлялося, Держкіно на 50% профінансує зйомки фільму "Волоцюги" про львівських батярів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.