Вихід фільму про УВО анонсують уже в кінці цього року

На екрани фільм "Екс", в основі сюжету якого лежать реальні події, вийде орієнтовно наприкінці 2017 року.

Про це повідомляє "Львівська газета". В основі сюжетної лінії лежить бойова активність Української військової організації проти окупаційної влади Польської держави в 1920-х-1930-х роках. 

Бійці підпільної Української військової організації проводять революційну акцію проти уряду, котра за гіркою насмішкою долі перетворюється на криваву бійню. Молоді українські студенти – революціонери, члени підпільної організації УВО, кидають виклик нечесній і корупційній владі.

Після ряду вдалих операцій, керівництво УВО планує провести нову акцію – експропріацію (або просто – екс) грошових коштів на потреби опору. До цього завдання залучають найкращих людей, а кістяком групи стають молоді, однак дуже досвідчені бійці.

Бійці здійснюють напад на поштове відділення. Під час нападу все іде шкереберть, немов доля і справді насміхається над хлопцями: поштарі виявляються озброєними, грошей у касі катма, а "нефартовий" револьвер дає осічку у найвідповідальнішу мить.

Так політична акція із лозунгами і закликами перетворюється на криваву бійню. Не всім бійцям вдається вирватися живими, однак це ще не кінець: поліція іде по їхньому сліду.

Почали знімати фільм на Львівщині та у Львові ще в середині грудня 2016-го. Протягом травня-червня 2017 року зйомки тривали в Києві та передмісті, а з 27 червня творча група знову працює у Львові.

Фільм отримав державну фінансову підтримку за підсумками 8-го конкурсного відбору Держкіно України.

Картина насичена неповторним колоритом і музикою Галичини 30-х років ХХ ст., зокрема у фільмі будуть епізоди, що представляють знамениту батярську субкультуру.

Автором сценарію фільму є Ярослав Яріш, режисер стрічки – Сергій Лисенко, оператор-постановник – Сергій Михальчук, художник-постановник – Влад Одуденко, продюсер – Андрій Границя.

Виробництво – компанія Т.Т.М. за фінансової підтримки Держкіно України.

Як повідомлялося, Держкіно на 50% профінансує зйомки фільму "Волоцюги" про львівських батярів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.