На Львівщині знайшли хату, в якій проходила конференція ОУН 1943 року. ФОТО

Під час обстеження лісової ділянки в околицях селища Олесько на Львівщині працівники природного парку знайшли закинуту хату, в якій у лютому 1943 року відбулася ІІІ конференція ОУН.

Про це повідомила Інформаційна агенція ZIK.

Працівники Національного природного парку "Північне Поділля" під час обстеження лісової ділянки для створення екологічно-туристичної краєзнавчої стежки в околицях селища Олесько Буського району на Львівщині побували в закинутій хаті, в якій в лютому місяці 1943 року відбулась ІІІ конференція ОУН-УПА і в якій брав участь майбутній генерал-хорунжий Роман Шухевич. 

Фото: ZIK 

Як зазначила у коментарі провідний фахівець з рекреації НПП "Північне Поділля" Мар’яна Стеблик, під час обстеження ділянки для прокладання майбутньої екостежки було зафіксовано низку об’єктів природного і штучного походження, які можуть викликати певну зацікавленість у потенційних туристів. Зокрема – історичну криницю 1927 року в околицях села Теребежі, високих форм лісові мурашники, багатолітні велетенські дуби, охайні букові лісостани тощо.

 Фото: ZIK 

Однак найцікавішим об’єктом була цегляна історична селянська хата у лісовій гущавині на території колишнього хутора Панаси.

"Саме тут, за інформацією колишньої зв’язкової УПА Ольги Сайчук (Грицини), яку переказав мешканець села Теребежі Андрій Курилко, відбувся історичний політичний форум членів ОУН-УПА. Хата, в якій у часі Другої світової проходила конференція бандерівської фракції ОУН, у досить добротному стані, під хатою – масштабний цегляний підвал і надійне склепіння стелі", – зазначила Мар’яна Стеблик.

 Фото: ZIK 

ДОВІДКА:

Третя конференція бандерівської ОУН відбувалася в селі Теребежі поблизу м. Олеська 17–21 лютого 1943 року. На ній було накреслено плани збройної боротьби ОУН проти німецьких і більшовицьких поневолювачів.

Виконуючи програмні засади Третьої конференції, ОУН конкретизувала збройну боротьбу визвольних сил, поширювала, зміцнювала й творила новітні осередки організованої збройної боротьби українського народу. Матеріали конференції стали основою розробки новітньої концепції у визвольній боротьбі на перспективу на Третьому Надзвичайному зборі ОУН 21–25 серпня 1943 року.



Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.