Спецпроект

Хрест на честь рятівників поляків установили на місці пам'ятника УПА в Грушовичах. ФОТО

У селі Грушовичі поблизу Перемишля відновили металевий хрест із демонтованого пам’ятника воїнам УПА.

Однак тепер він присвячений українцям, які у 1943-45 роках рятували поляків від УПА, повідомляє портал новин Nowiny24.pl.

Як зазначає ZAXID.net, хрест встановили на тому ж місці, де раніше був пам’ятник воїнам УПА. Документи для цього раніше подали до війта гміни Стубно на території якої розташоване кладовище. Місце освятили у п'ятницю, 7 липня.

Фото: Nowiny24 

Президент ультраправого Руху народового в Підкарпатському воєводстві Марек Кульпа, що також є головою громадського комітету з демонтажу бандерівських увіковічнень у Польщі заявив, що його організація не хотіла, аби хрест потрапив на брухт, чи у якесь негідне місце. "Ми вирішили, що пам'ятний хрест буде відновлений на честь українців, які, рятуючи поляків, загинули від рук УПА у 1943-45 роках", - повідомив Кульпа.

 Фото: Nowiny24

Також, за словами Марека Кульпи, комітет домагається демонтажу усіх поховань вояків УПА, які вважає незаконними у Підкарпатському воєводстві. За підрахунками комітету, таких увіковічнень у воєводстві є 28.

 Напис на таблиці: "Українцям, які на Волині та у Східній Галичині в 1943-1945 роках загинули від рук УПА, рятуючи поляків від знищення". Фото: Nowiny24

На церемонії відкриття історик Анджей Запаловський заявив, що люди повинні пам'ятати не тільки тих українців хто рятував, але й тих хто не погодився вбивати поляків. "У "Кресовій книзі справедливості" виданій Інститутом національної пам'яті ідентифіковані майже 3 тис. поляків, яких врятували українці. Більше чотирьох сотень українців загинули рятуючи поляків. А загалом ми знаємо імена 800 українців, які рятували поляків", - сказав він.

Подія відбувалася за підтримки місцевої влади. Війт гміни Стубно Януш Слабіцький заявив, що встановлення пам'ятного хреста у Грушовичах "може стати прикладом для інших гмін, які мають аналогічні проблеми" і закликав робити так як зробили у його гміні.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.