Спецпроект

Хрест на честь рятівників поляків установили на місці пам'ятника УПА в Грушовичах. ФОТО

У селі Грушовичі поблизу Перемишля відновили металевий хрест із демонтованого пам’ятника воїнам УПА.

Однак тепер він присвячений українцям, які у 1943-45 роках рятували поляків від УПА, повідомляє портал новин Nowiny24.pl.

Як зазначає ZAXID.net, хрест встановили на тому ж місці, де раніше був пам’ятник воїнам УПА. Документи для цього раніше подали до війта гміни Стубно на території якої розташоване кладовище. Місце освятили у п'ятницю, 7 липня.

Фото: Nowiny24 

Президент ультраправого Руху народового в Підкарпатському воєводстві Марек Кульпа, що також є головою громадського комітету з демонтажу бандерівських увіковічнень у Польщі заявив, що його організація не хотіла, аби хрест потрапив на брухт, чи у якесь негідне місце. "Ми вирішили, що пам'ятний хрест буде відновлений на честь українців, які, рятуючи поляків, загинули від рук УПА у 1943-45 роках", - повідомив Кульпа.

 Фото: Nowiny24

Також, за словами Марека Кульпи, комітет домагається демонтажу усіх поховань вояків УПА, які вважає незаконними у Підкарпатському воєводстві. За підрахунками комітету, таких увіковічнень у воєводстві є 28.

 Напис на таблиці: "Українцям, які на Волині та у Східній Галичині в 1943-1945 роках загинули від рук УПА, рятуючи поляків від знищення". Фото: Nowiny24

На церемонії відкриття історик Анджей Запаловський заявив, що люди повинні пам'ятати не тільки тих українців хто рятував, але й тих хто не погодився вбивати поляків. "У "Кресовій книзі справедливості" виданій Інститутом національної пам'яті ідентифіковані майже 3 тис. поляків, яких врятували українці. Більше чотирьох сотень українців загинули рятуючи поляків. А загалом ми знаємо імена 800 українців, які рятували поляків", - сказав він.

Подія відбувалася за підтримки місцевої влади. Війт гміни Стубно Януш Слабіцький заявив, що встановлення пам'ятного хреста у Грушовичах "може стати прикладом для інших гмін, які мають аналогічні проблеми" і закликав робити так як зробили у його гміні.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.