Донецькі терористи проголосили Малоросію. Росія співчуває, та не підтримує

Сьогодні вранці ватажок терористичної організації "ДНР" Олександр Захарченко заявив про створення нової держави Малоросія.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Ми вважаємо, що держава Україна в тому вигляді, якою вона була, не підлягає відновленню. Ми, представники регіонів колишньої України, за винятком Криму, заявляємо про заснування нової держави, яка є спадкоємицею України. Ми одностайні в тому, що нова держава називатиметься Малоросією, оскільки сама назва "Україна" дискредитувала сеье", — сказав журналістам Захарченко.

За його словами, столицею "Малоросії" стає м. Донецьк, а м. Київ залишається історико-культурним центром без столичного статусу.

"Державним прапором Малоросії визнається прапор Богдана Хмельницького… Ми виходимо з того, що Донецька Народна Республіка, поруч із Луганською Народною Республікою, залишаються єдиними територіями України, не враховуючи Криму, на яких збереглася законна влада", — заявив терорист.

Прапор Богдана Хмельницького "Абданк” (1655). Фото: legendsukraine.at.ua

Нагадаємо, назва "Малоросія" закріпилася у середині ХVІІ ст. за державою, яку створив гетьман Богдан Хмельницький (інша назва — "Військо Запорізьке", історіографічна назва — "Гетьманщина").

Після того, як у 1667 році Річ Посполита та Московське царство поділили "Військо Запорізьке", назва "Малоросія" збереглася за підросійською частиною Гетьманщини. Поступово автономний статус і козацькі польності були ліквідовані російським імперським урядом.

На місці земель колишнього "Війська Запорізького" в 1764 році Росія створила Малоросійську губернію. До кінця існування Російської імперії назва "Малоросія" застосовувалася до земель Лівобережжя. На землі сучасних Донецької та Луганської областей ця назва не поширювалася.

Російська Федерація вже прокоментувала заяву Захарченка. Йому порадили "бути більш обачним у таких речах". Голова комітету Державної Думи у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків із співвітчизниками Леонід Калашников так прокоментував заяву:

"З одного боку, Росія вимагатиме дотримання Мінських угод, але в той же час не можна забувати, що їх зараз Україна не виконує; з іншого боку, по-людськи я розумію Захарченка".

"Як голова комітету я цього [рішення Захарчена про заснування Малоросії — ІП] підтримати не можу. Але як людина, як комуніст, як депутат я давно закликаю Росію визнати ці держави [ДНР і ЛНР — ІП], — додав Калашников.


Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.