Найбільшу базу мешканців України поповнили відомостями про 10 тис. вояків австро-угорської армії

База pra.in.ua доповнилась відомостями про понад 10 тис вояків Автро-Угорщини з України.

Це перший блок, який включає у себе лише вояків, народжених на території сучасної України, пише "ГалІнфо". Робота над другим блоком (який включатиме у себе також осіб, народжених на території нинішнього Підкарпатського воєводства) орієнтовно буде завершено у жовтні-листопаді.

 

Джерелом теми стали скани у чеському архіві, різноманітні публікації, а також міні-бази сформовані окремим дослідниками (зокрема поховання навколо Ужгорода вже передані розробникам бази, але ще чекають свого часу бути внесеними).

У цілому роботу над темою не завершено, і база поповнюватиметься вояками цісаря й надалі, тож слідкуйте за оновленнями. Наразі ці дані привязані до населених пунктів звідки були родом зазначені особи. Окремий розділ з тематичними списками планується запустити восени.

Проект pra.in.ua – найбільша база мешканців території України, народжених між 1650-1920-ми роками. Станом на червень 2017 року база проекту нараховувала 2,5 млн осіб. План розвитку проекту передбачає, що на початок 2018, року вона виросте до 3 млн осіб, а в 2019 році - сягне 4 млн.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.