Відкрився найбільший портал про російську армію в Першій світовій війні. ФОТО, ВІДЕО

З’явився російський сайт "Пам’яті героїв Великої Війни 1914—1918", присвячений подіям і героям Першої світової війни.

На сайті доступні 2 278 000 записів на військовослужбовців Російської імператорської армії з "Картотеки Бюро з обліку втрат на фронтах Першої світової війни 1914—1918 рр.". Пошук можна здійснювати за багатьма параметрами: прізвище та ім’я, місце, дата народження, військова частина,  дата вступу на службу тощо.

 

Крім того, пошук можна здійснювати й по архівних документах, які опубліковані на сайті. Критерії пошуку: військова частина, бойова операція, хронологічні рамки або реквізити документа.

Документи походять із Російського державного військово-історичного архіву. Це листування з командирами військових частин стосовно подвигів солдатів, бойових дій російської армії, трофеїв, послужні списки солдатів і офіцерів, документи про нагородження тощо.

"Портал розроблено з урахуванням того, що сучасні користувачі, зазвичай, мають вельми куці відомості про своїх пращурів, які жили сто й більше років тому, і дозволяє відновлювати долі близьких за невеликою кількістю опосередкованих ознак. Так, якщо в користувача є труднощі в визначенні найменувань адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів початку ХХ століття, він може курсором миші виділити область пошуку на електронній географічній карті, а система автоматично відфільтрує результати запиту, в яких місцезнаходження історичних населених пунктів потраплятиме у вказану область", — зазначають автори сайта.

Відкривши розділ "Захоронення і меморіали", можна побачити список поховань солдатів Російської імператорської армії із докладними описати або ж переглянути їх у вигляді мапи.

 

У розділі "Про війну" наведено докладну хронологію перебігу Першої світової з описами найбільших битв; фотографії експонатів з Центрального музею Збройних сил РФ , які відображають період 1914—1918 років; оригінальні знімки та кінохроніку російської царської армії; малюнки, присвячені Першій світовій війні з Російського державного військово-історичного архіву.

Тут же можна переглянути біографії майже 100 найвідоміших полководців російської армії зокрема: Антона Денікіна, Лавра Корнілова, Абрама Драгомирова, Павла-Георга Ренненкампфа, Миколи Юденича  тощо.

Скан картки на пораненого бійця з "Картотеки Бюро з обліку втрат на фронтах Першої світової війни 1914—1918 рр." 

Серед них є й двоє майбутніх керівників українського війська: генерал-полковник Армії УНР Микола Юнаков і військовий міністр Армії Української Держави генеральний бунчужний Олександр Рагоза

Співтворцями порталу "Пам’яті героїв Великої війни 1914—1918 років" стали Міністерство оборони РФ, Федеральне архівне агентство і Російське історичне товариство. За словами авторів, це найбільше онлайн-зібрання інформації про участь Росії у Першій світовій війні. 

Відвідати сайт можна за посиланням.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.