У Литві віднайшли рештки білоруського й польського керівників Січневого повстання — археологи

У столиці Литви Вільнюсі під час розкопок археологи, ймовірно, віднайшли рештки двох найясравіших очільників польського Січневого повстання 1863—1864 років — Кастуся Калиновського і Сигізмунда Сераковського.

Розопки відбуваються на горі Гедимінаса, повідомляє DELFI.

"Ми маємо вдосталь доказів того, що серед знайдених останків є й рештки Костянтина Калиновського", — розповів професор кафедри анатомії, гістології та антропології Вільнюського університету Рімантас Янкаускас.

Меморільна дошка на будинку, де утримувався Кастусь Калиновський, у Вільнюсі. Фото: www.svaboda.org

За його словами, цьому припущенню не суперечать зібрані археологічні й антропологічні дані. Янкаускас відзначив, що для остаточного підтвердження припущення потрібно завершити дослідження всіх решток, знайдених на горі Гедимінаса.

"Іншими словами, якщо ми не виявимо іншого, більш твердого, кандидата, з яким би збіглося більше доказів, то тоді будемо стверджувати, що це останки Костянтина Калиновського", — сказав професор.

Щодо ідентифікації решток С. Сераковського  сумнівів уже немає, оскільки було знайдено обручку з написом "Zygmónt Apolonija 11 Sierpnia / 30 Lipca 1862 r." ("Зигмунт Аполонія 1 вересня / 30 липня 1862 р.").

 Полковник Сигізмунд Сераковський. Фото: www.svaboda.org

Директор Інституту політичної сфери, спіробітник Університету ім. Вітаутаса Великого Андрій Казакевич повідомив, що виявлення останків К. Калиновського важливе не тільки для литовців, але й для білорусів. "Для білорусів він означає дуже багато. Калиновський є частиною національного пантеону білорусів. Це національний герой", — сказав науковець.

Від відзначив, що заслуги Калиновського в Білорусі визнані публічно ще на початку ХХ століття. Не забороняла цього й радянська влада.

"Його не забороняла радянська влада, оскільки він дотримувався лівих поглядів. У багатьох білоруських містах є вулиці, названі іменем Калиновського. Це достатньо унікальна особистість: військовий, політичний діч, пам’ять про якого увіковічнена на вулицях і в підручниках, — зазначив Казакевич. — Якщо буде відоме місце його поховання, то для білорусів це матиме велике значення".

ДОВІДКА:

Костянтин (Кастусь) Калиновський (литовською — Константінас Калинаускас) (1834—1864) — юрист, білоруський публіцист, поет, один із керівників антиросійського повстання 1863—1864 років на землях колишньої Речі Посполитої.

У 1856—1860 роках навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету. У студентські роки бпав активну участь у діяльності революційних гуртків, долучився до таємного грутка офіцерів, якими керував Сигізмунд Сераковський (у литовській традиції — Зігмантас Серакаускас).

З 1863 року ввійшов у нове керівництво повстанням. Калиновський добивався більшої автономії Литви та Білорусі. 9 лютого 1864 року його заарештували, а 22 березня повісили у Вільнюсі.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.