Спецпроект

АНОНС: Презентація матеріалів виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" в Києві

28 вересня в Музеї історії Києва презентують інтерактивну віртуальну версію виставки "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії" та її альбом-каталог.

2016 року спільними зусиллями низки наукових, державних та громадських організацій було реалізовано два знакових проекти: міжнародний архітектурний конкурс ідей створення меморіального парку "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь" та мультимедійна виставка "Бабин Яр: пам’ять на тлі історії".

Виставка складалася з двох смислових та візуальних шарів:

– історії Бабиного Яру: від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост, нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр, до нинішніх спроб увічнити пам’ять усіх його жертв;

– семи кращих проектів меморіального парку, визначених за результатами архітектурного конкурсу.

Цього року було створено повну інтерактивну віртуальну версію виставки та видано альбом-каталог, який включає в себе усі її матеріали.

Наразі розпочато створення методичного посібника для середніх навчальних закладів, який має допомогти у впровадженні матеріалів виставки до навчального процесу.

Під час заходу буде презентовано зазначені проекти та запропоновано підходи до розв’язання проблем вшанування пам’яті.

Учасники:

- Володимир В’ЯТРОВИЧ – Голова Українського інституту національної пам’яті

- Віталій НАХМАНОВИЧ – куратор архітектурного конкурсу, автор і куратор виставки, упорядник альбому-каталогу "Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії", провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

- Анатолій ПОДОЛЬСЬКИЙ – директор Українського центру вивчення історії Голокосту

- Філіп дe ЛАРА - професор Університету Париж ІІ (Університету Пантеон-Ассас) (філософія та політичні науки). Досліджує питання антропології тоталітаризму.

28 вересня,четвер, 18.30

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва" (вул. Б. Хмельницького, 7, 1 поверх)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Музей історії міста Києва, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Український центр вивчення історії Голокосту.

Вхід вільний.

Дивіться також:

Книга "Бабин Яр: історія і пам’ять" отримала нагороду "Найкраща книга Форуму видавців — 2017" в номінації "Місто-Київ"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.