АНОНС: "Голосіївська криївка" відкриє "Історичний полігон"

Два дні поспіль історики, політологи, філософи, культурантропологи відкриватимуть явища, імена, події, які раніше були невідомими, або здавалися далекими від розуміння.

30 вересня – 1 жовтня в рамках фестивалю "Голосіївська краївка" в Києві діятиме "Історичний полігон" – дискусійний марафон із 12 подій. 

 

Розклад Історичного полігону

30 вересня (субота)


✒ 11.30 – На каву з історією
✒ 12.00 – 500 років еволюції іміджу України. Євген Магда (доцент НТУУ КПІ імені Сікорського), Тетяна Водотика (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України). 
✒ 13.00 – Пропаганда епохи УНР: українські та московські прийоми. Денис Москалик (Керівник департаменту міжнародної політики Інституту соціально-політичних досліджень). 
✒ 14.00 – Практичні аспекти проекту Міжмор'я. Світлій пам'яті Олексія Курінного та Олександра Никонорова. Юрій Гончаренко (експерт Інформаційного центру "Міжмор'я"). 
✒ 15.00 – Чому не вщухають баталії навколо постаті Павла Скоропадського. Павло Гай-Нижний (доктор історичних наук, начальник відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства). 
✒ 16.00 – Драгоманов – батько Єдіной Страни. Каталог московських NLP технологій, укладений Романом Бжеським Ростислав Мартинюк (дослідник проблемних ділянок української історії, журналіст). 

1 жовтня (неділя)


✒ 11.30 – На каву з історією
✒ 12.00 – Ідеологічна перепрошивка українського війська. Василь Павлов (науковий співробітник історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка). 
✒ 13.00 – Окопна проза – нове явище української літератури. Андрій Гончарук (директор видавництва "Люта Справа"). 
✒ 14.00 – Ватні привиди Києва. Битва за місто, яка не скінчилася. Дмитро Савченко (фундатор Видавництво "Zалізний тато", публіцист, філософ). 
✒ 15.00 – Естетика української революції. Олександр Кучерук (директор Музею історії революції 1917 – 1921 рр.) 
✒ 16.00 – Роль агентури радянських спецслужб у боротьбі з керівниками українського визвольного руху. Іван Патриляк (доктор історичних наук, декан історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка). 

Також на Історичному полігоні діятиме Мілітарна книжкова полиця зі свіжою окопною прозою та воєнним плакатом. Навколо локації діятимуть відразу дві резонансні вуличні виставки.

30 вересня, субота - 1 жовтня, неділя, 11.30 – 17.00

Місце: Музей Максима Рильського, Голосіївський парк (Київ, вул. Максима Рильського, 7, ст. метро "Голосіївська)

Вхід вільний за доброчинні пожертви.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.