Ленін втратив голову. ФОТО

Пам'ятник Леніну, який був відновлений у селищі Кубей, творчо відозмінений активістами.

Пам’ятник Леніну нещодавно був відновлений коштами місцевої громади у селі Кубей Болградського району на Одещині. Проте простояв він недовго: у ніч на 5 жовтня невідомі відбили голову і руку вождя. Про це повідомляє Главком.

Ситуацію встиг прокоментувати Голова УІНП Володимир В’ятрович:

"Втрата пам’ятником голови не є індульгенцією для сільського голови за недоречні витрати бюджетних коштів".

 Ленін у Кубеї

Нагадуємо, наприкінці вересня голова сільради Кубея Петро Кисса виділив із сільського бюджету 50 тис. грн на відновлення монументів Володимиру Леніну та Голові Центрального Виконавчого Комітету СРСР та Президії Верховної Ради СРСР Михайлові Калініну. Пам’ятники пофарбували та відновили їх постаменти.

Згідно із законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", встановлення подібних монументів є злочином.

  

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.