АНОНС: У Львові обговорять досвід війни УПА з Росією

12 жовтня у львівській книгарні "Є" відбудеться розмова: "УПА та війна з Росією: досвід, актуальний через 75 років".

Захід проходитиме у рамках проекту "Історичні діалоги" і до 75-річчя від створення Української повстанської армії.

 

Під час заходу учасники розмови дискутуватимуть на теми:

- проблеми та паралелі в УПА і сьогоднішніх ЗСУ;
- як і за яку Україну воювали українці 75 р. тому і сьогодні;
- Політика національної пам'яті щодо УПА;
- що напишуть історики про сьогоднішні ЗСУ?.

Учасники:

Руслан Забілий, к.і.н., директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові;
Микола Посівнич, к.і.н., президент Благодійного фонду "Літопис УПА";
Ярослав Сватко, головний редактор офіційного друкованого органу ОУН "Шлях перемоги" в 1992–1996 рр., історик українського визвольного руху ХХ ст.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

12 жовтня, четвер, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Львів, просп. Свободи, 7).

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.