У "Тюрмі на Лонцького" розпочався наймасштабніший проект із оцифрування архівів

Наймасштабніший проект з оцифрування архівних документів стартував у Львові. Електронні копії передадуть до львівського СБУ, музею "Тюрма на Лонцького" та архіву Центру досліджень визвольного руху

Як повідомляє 5.UA, над архівами радянських репресивних органів працюють представники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів та історики національного музею "Тюрма на Лонцького".

Задля реалізації задуму чехи привезли спеціальні сканери та комп'ютери. Насамперед науковці планують оцифрувати близько 6 тис. справ репресованих у 1939-1941 роках. 

Архівні документи – унікальне джерело, наголошують історики. Окрім анкет та протоколів допитів, там також містяться особисті речі репресованих осіб. Усі документи фахівці планують оцифрувати впродовж півроку. Потому електронні копії передадуть до львівського СБУ, музею "Тюрма на Лонцького" та архіву Центру досліджень визвольного руху.

"В українських архівах ми шукаємо документи НКВД і КГБ, які стосуються чехів та чехословацьких громадян, репресованих у Радянському Союзі… Які стосуються біженців із території Чехословаччини, що втікали в 1939-1940 роках перед нацистською окупацією", – каже історик із Чехії Адам Грагілек.

"Серед справ є чимало конфіскатів, особистих речей, документів конкретно взятих людей. Ці кримінальні справи є унікальним джерелом, тому що дають можливість дізнатися більше про конкретно взяту людину. Ким вона працювала, чим займалася", – розповідає гендиректор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Як повідомлялося, до роковин операції "Захід" в Інтернет виклали документи МГБ про планування та здійснення депортації майже 80 тис. українців.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.