АНОНС: У Львові обговорять паралелі історії ЗУНР і сучасної України

31 жовтня у Львові до 99-річчя Листопадового чину, відбудеться розмова на тему "Проблеми ЗУНР і сучасної України: історичні парарелі".

Захід проводитиметься у рамках проекту "Історичні діалоги".  Під час розмови учасники дискутуватимуть на теми:

- Листопадовий чин 1918 р.: чим бої за Львів нагадують бої за Донецьк та Луганськ?
- Формування Галицької Армії: які уроки мають взяти для себе сьогоднішні ЗСУ?
- Про спільне та відмінне у Місії Бертелемі та сьогоднішніх Мінських домовленостях.
- "14 пунктів Вудро Вільсона" та Будапештський меморандум 1994 р.: якою повинна бути міжнародна політика України?
- Що слід зробити до 100-річчя ЗУНР?

 

У розмові візьмуть участь:
- Олег Павлишин, доцент кафедри Новітньої історії України ЛНУ ім. І. Франка;
- Олександр Дєдик, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства;
- Орест Круковський, старший науковий співробітник відділу Визвольної боротьби України Львівського історичного музею.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

31 жовтня, вівторок, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Львів, проспект Свободи, 7.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.