У Білорусі передчасно закрилася виставка через голову Леніна з холодцю. ФОТО

У Вітебську (Білорусь) на виставці "Час жінок" показали холодець у вигляді голови Володимира Леніна. Після того експозицію достроково закрили.

Експонат під назвою "12 ножів у спину революції" створила Анастасія Гончарова, повідомляє білоруська служба "Радіо "Свобода". За її словами, добір матеріалу це своєрідний жіночий спосіб виразитися, адже харчові продукти – це те з чим працює будь-яка жінка.

Холодцева голова "вождя пролетаріату" зварена зі свинини й важить 700 грамів. Містить традиційні добавки – моркву, горошок і перець. Нетрадиційними Анастасія називає матеріали форми, в яку заливали холодець.

Фото: Радіо "Свобода"

За її словами, це є символічним: Жовтнева революція також замислювалася як щось "їстівне", світле, а в дійсності втілилася в червоний терор, голодомор і громадянську війну. Хоча, в той же час, якихось політичних мотивів художниця не переслідувала.

"Офіційна причина демонтажу виставки — те, що "в нас є прихильники Леніна, і цей арт-об’єкт може образити їхні почуття", — каже анастасія Гончарова. — Прийнято рішення демонтувати всю виставку, тому що це "цілісний проект".

Про жодні скарги на експонат ані авторці, ані організаторам, ані Центру сучасного мистецтва, де виставку демонстрували, невідомо. Гончарова вважає, що дав про себе знати страх, вихований у людях у радянський час.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.