НБУ випустив медалі до 100-річчя дипломатії та генерального суду УНР

Національний банк України випустив пам'ятні медалі "100 років дипломатичної служби України" і "100 років утворення Генерального Суду Української Народної Республіки".

Медалі присвячено 100-річчю подій Української революції 1917 - 1921 років, створенню першого зовнішньополітичного відомства України - Генерального секретарства міжнародних справ та створення Центральною Радою у грудні 1917 року найвищої судової установи в Україні - Генерального Суду УНР, правонаступником якого є Верховний Суд України, передає сайт НБУ.

 

Генеральне секретарство міжнародних справ було сформоване в грудні 1917 року у складі Генерального секретаріату Української Народної Республіки.

Його обов`язками було визначено: здійснення міжнародних зносин держави та охорона інтересів українських громадян поза межами УНР.

На аверсі медалі розміщено: вгорі - малий Державний Герб України, праворуч від якого рік - 2017; у центрі на дзеркальному тлі - будівля, в якій нині розміщується Міністерство закордонних справ України.

 

На реверсі медалі праворуч зображено будівлю по вул. Терещенківській у Києві, де 100 років тому розміщувалось Генеральне секретарство міжнародних справ.

Ліворуч над будівлею в картуші з рослинного орнаменту - тризуб.

Генеральний Суд УНР складався з трьох департаментів: цивільного, карного й адміністративного та виконував усі функції в судових справах, справах нагляду над судовими установами й особами судового відомства.

На аверсі цієї медалі розміщено: вгорі - малий Державний Герб України, під яким у обрамленні орнаменту - терези -  символ правосуддя; по обидва боки від композиції зазначено роки - 1917 та 2017.

У центрі на дзеркальному тлі - Кловський палац (ХVIII ст.), у якому зараз розміщується Верховний Суд України.

 

На реверсі медалі зображено пам`ятку архітектури середини ХІХ ст. - Присутствені місця (загальна назва державних адміністративних органів для центрального, губернського або повітового управління), де розміщувався Генеральний Суд УНР.

 

Кожна медаль має 35 мм в діаметрі й виготовлена з нейзильберу. Обидві медалі було розроблено художниками Володимиром Тараном, Олександром і Сергієм Харуками, скульпторами Анатолієм і Володимиром Дем'яненками.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.