Спецпроект

Інститут нацпам'яті допомогатиме Аґнєшці Голланд знімати кіно

Студія Kinorob, яка працює над створенням історичного трилера “Гарет Джонс”, підписала угоду про співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті.

Команди об’єднають зусилля заради популяризації історії України у світі та інформування суспільства про події, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні.

Про це йдеться на офіційному сайті УІНП.

"Україна ставить собі за завдання донести до світу правду про страшний злочин геноциду, який був здійснений тоталітарним режимом в Україні у 1932 – 1933 роках. Тому фільм, створення якого розпочинається, є надзвичайно важливим.

Адже він дозволить побачити сучасним європейцям ті страшні події очима Гарета Джонса, європейця, який зумів прорвати сталінську інформаційну блокаду. Фільм потрібний і українцям, адже ми продовжуємо переосмислювати своє минуле, долати спадщину тоталітаризму.

Зрештою, Україна відчуває брак якісного історичного кіно. І я вірю, що цей фільм, який знімає високопрофесійна команда стане кроком у розвитку й українського історичного кіно", - наголошує Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Єгор Олесов - продюсер стрічки та Володимир Тиліщак - заступник голови УІНП. Фото: УІНП

"Гарет Джонс" – історія британського журналіста, який нелегально поїхав до Радянської України навесні 1933 року. Саме його викриття згодом стали підґрунтям для роману "Колгосп тварин" Джорджа Орвелла.

Режисером стрічки, зйомки якої розпочнуться в Україні на початку березня 2018 року, виступить Голова Європейської кіноакадемії, відомий польський режисер Аґнєшка Голланд.

"Гарет Джонс – один із тих небагатьох сміливців, який у 1933 році намагались розповісти у Європі правду про страшний злочин комуністичного режиму в Україні – вбивство голодом народу. Мужність та журналістська чесність вельського кореспондента викликають захоплення.

Але на жаль досі в Україні і у світі про Гарета Джонса та його подвиг знають вкрай недостатньо, - говорить Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті.

Тож ми щиро вітаємо створення історичного трилера та готові всіляко допомагати його авторам, щоби завдяки фільму в Україні та у світі більше знали і про Гарета Джонса і про той страшний злочин Голодомору, який він викривав".

У рамках роботи над проектом Український інститут національної пам’яті надасть авторам фільму консультації та доступ до фото та відеоматеріалів, а також архівних документів, результатів наукових досліджень, інформативних та аналітичних текстів, пов’язаних з подіями Голодомору 1932-1933 років та постаттю Гарета Джонса.

"Ми вдячні Українському інституту національної пам’яті за готовність до спрівпраці та всебічну підтримку історичного трилеру "Гарет Джонс". Надані командою інституту інформація, архівні матеріали та консультації дуже важливі для нас, і допоможуть у створенні фільму, - зазначає Єгор Олесов, продюсер стрічки.

Крім того, в рамках роботи над проектом ми плануємо разом з партнерами провести ряд освітніх та культурно-мистецьких заходів, які будуть спрямовані на популяризацію в міжнародній спільності інформації про події, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні".

Нагадаємо, історичний трилер "Гарет Джонс" став переможцем 10-го конкурсного відбору кінопроектів в категорії Тематичні ігрові фільми (до 85-х роковин Голодомору 1932-33 років в Україні).

Загальний бюджет стрічки, спільного виробництва України (Kinorob), Польщі (Film Produkcja) та Великобританії (Crab Apple Film), складає 262 млн 207 тис 790 грн, з них 25 мільйонів 930 тисяч гривень - підтримка ДержКіно. 

Зйомки українського блоку фільму розпочнуться на початку березня 2018 року, а згодом пройдуть в Польщі та Шотландії.

Прем’єра фільму в Україні запланована на 2019 рік.

Слідкуйте за новинами проекту на його офіційній сторінці у Facebook

 Гарет Джонс. Фото: 24 Канал

Нагадуємо, на початку 1930-х валійського репортера Гарета Джонса обставини приводять до Москви. Гарет розпочинає своє розслідування. Переховуючись від спецслужб СРСР, крок за кроком він розкриває правду про Голодомор, жорстку цензуру та масові репресії.

Більше про Гарета Джонса читайте у матеріалі - "Люди Правди, кремлівська пропаганда і корисні ідіоти".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.