На Прикарпатті презентували книгу про жертв нацистів та більшовиків

В основу видання лягли сотні історій з архіву СБУ.

1 лютого, в Івано-Франківську презентували книгу "Нереабілітована пам’ять". Про це повідомляє Галицький кореспондент.

 

Упорядник праці Сергій Адамович розповідає, що основою для написання стали реальні людські історії:

"Книга є результатом роботи в архівах СБУ, також описуються свідчення очевидців. Ця книга розкриває обличчя наших "визволителів". Кожна історія є особлива, коли виходив з архіву СБУ, думав про те, що не таке і погане наше життя", – каже упорядник.

Один із авторів, Роман Кобильник, розповів про те, що праця над книгою була дуже складною:

"Сама робота була дуже цікава, треба було опрацювати великий масив архівів, це цікава і скрупульозна праця. Книга про те, що кожен учасник таких подій є героєм, бо герой не лише той, хто воює, йдеться також про всіх людей, які допомагали", – ділиться Роман Кобильник.

Він також зазначив, що книга написана розмовною цікавою мовою, але художніх метафор немає – трагічні історії цілком реальні. Автори сподіваються продовжити роботу, адже є ще близько 60 000 неопрацьованих справ того часу.

Нагадуємо, що 8 лютого у Києві відбудеться презентація книги Андрія Мелехова "Большая война Сталина".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.