Московський міст вже не Московський. Нові перейменування у Києві

Відтепер міст носитиме назву - Північний. "За" на засіданні ради 22 лютого проголосували 82 депутати.

Про це повідомляє "Українська правда".

 Північний міст. Фото: "Українська правда"

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Олексій Резніков, представляючи проект рішення пояснив, що таким чином мосту повертається проектна назва.

Київрада також ухвалила низку інших рішень зокрема щодо уточнення назв вулиць згідно законів української мови за рекомендацію мовних інститутів.

Так провулок Овражний отримав назву Яровий, вулицю Огуречну перейменовано на Огіркову, Охотську на Мисливську, Лагерну на Табірну, Молдавську на Молдовську, провулок Бутишев на Бутишів та ін.

Також депутати "декомунізували" вулицю імені французького комуніста Анрі Барбюса, перейменувавши її на честь видатного українського військового діяча Василя Тютюнника.

Вулиця Кіровоградська отримала ім'я героя АТО Володимира Брожка, який загинув на сході України.

Сквер Іванова в Печерському районі столиці перейменовано на Латвійський.

Парк Дружби народів перейменували на парк Муромець – за назвою острова, де він розташований.

Перейменовано вулицю Ванди Василевської у Шевченківському районі на вулицю Богдана Гаврилишина.

Також нардепи дали назви кільком безіменним скверам у столиці.

Повний перелік перейменованих об'єктів публікує секретар Київради.

Нагадуємо, що нещодавно станція метро "Петрівка" в Києві стала "Почайною".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.