На Закарпатті річницю Карпатської України оголосили вихідним днем

Четвер, 15 березня, коли відзначатиметься річниця незалежності Карпатської України, на Закарпатті буде вихідним днем.

Відповідне розпорядження підписав голова облдержадміністрації Геннадій Москаль, повідомляє ZIK.

"15 березня 1939 року сойм Карпатської України проголосив державну незалежність і прийняв конституцію, в якій визначив державною мовою українську, державним прапором – синьо-жовтий стяг, гербом – зображення ведмедя з синьо-жовтими смугами й тризубом, а гімном – "Ще не вмерла Україна, – наголошує Г. Москаль. – 15 березня 1939 року – одна з найвизначніших дат в історії Закарпаття,  тому в наш час цей день заслуговує на те, щоб бути вихідним".

Згідно з розпорядженням голови ОДА, головам райдержадміністрацій, керівникам підприємств, установ і організацій рекомендовано перенести робочий день із четверга, 15 березня, на одну із субот квітня, коли по області проводитиметься традиційна весняна толока. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.