Найвищий скіфський курган України намагалися пограбувати "чорні археологи"

"Чорні археологи" спробували пограбувати найбільший скіфський курган в Україні - Нечаєву могилу в Нікопольському районі на півдні Дніпропетровщини.

Шахту на вершині кургану помітили небайдужі громадяни і підняли тривогу в соціальних мережах. На місце події виїжджала комісія представників органів місцевої влади, а поліція склала протокол.

Про це повідоляє "Гал-Інфо" з посиланням на "День".

"Перший сигнал у поліцію і органи влади надійшов від "пошукачів", які легально займалися розкопками недалеко від Нечаєвої могили. Річ у тім, що під час Другої світової там були сильні бої. Піднявшись на курган, вони побачили досить глибоку шахту. Її глибина сягала 15 метрів. Судячи з усього, копали дилетанти. Вони не дійшли навіть до "підошви" кургану, а саме поховання, напевно, міститься ще глибше під землею.

Зазвичай скіфи ховали своїх одноплемінників на глибині 4 метрів від поверхні землі, а якщо це була знатна людина або цар, то глибина поховання могла доходити до 15 метрів. Ззавичай це була дуже складна за своєю архітектурою споруда, з підземними камерами і декількома шарами засипки. Тому добратися до поховання, на щастя, не так-то просто", - розповідає директор обласного центру охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик.

Фото: galinfo.com.ua

За її словами, спроба пограбування Нечаєвої могили - далеко не єдина на Дніпропетровщині. У сусідньому Апостолівському районі біля с. Слов'янка, каже вона, "чорні археологи" риють великий скіфський курган ось уже кілька років.

"Там навіть когось затримали, але потім відпустили, оскільки відповідальність за це, за чинним законодавством, - дріб'язкова. З цієї причини посягання на археологічні об'єкти тривають", - говорить директор Центру.

В обласному центрі охорони історико-культурних цінностей вважають, що шукачі скарбів хоча і не дісталися до поховання, але своєю діяльністю завдають величезної шкоди історичній пам'ятці, руйнуючи саму "архітектуру" кургану і знищуючи культурний шар, все ще не досліджений професійними археологами.

ДОВІДКА:

Нечаєва могила - відомий археологічний пам'ятник, один зі скіфських курганів III століття до нашої ери. Це найвищий у степовій смузі Євразії скіфський курган. Зараз висота кургану становить понад 15 метрів, але ще на початку XX століття, кажуть краєзнавці, він був на 3-3,5 метра вище.

У XIX ст Нечаєви - власники володінь, на території яких розташовується курган, не давали змоги археологам провести дослідження.

У кінці 1943 - початку 1944 рр. високий курган опинився в зоні активних бойових дій. Прагнучи утримати Нікопольський плацдарм, гітлерівці перетворили його на добре укріплену вогневу точку. 

У повоєнні роки приступити до дослідження Нечаєвої могили планували такі видатні археологи, як Олексій Тереножкін і Борис Мозолевський, проте розкопки так і не розпочалися. Давній скіфський курган залишається недослідженим досі.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.