Запорожців ознайомлять з українською історією у форматі фестивалю

Запоріжжя готується провести фестиваль «ІСТОРІЯ.UA». У центрі міста проведуть кілька десятків заходів – будуть не лише лекції і дискусії, а й виступ відомого рок-гурту та виставка військової техніки.

Про це "Історичні правді" повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

 

Як розповіла начальниця Управління популяризаційно-просвітницької роботи УІНП Олена Халімон, фестиваль "ІСТОРІЯ.UA" започаткований Українським інститутом національної пам’яті і вперше відбувся у Києві 2017 року під гаслом "Історія без брому та нафталіну".

"У 2018 році ми вирішили зробити його мандрівним і провести у місті Запоріжжя. Адже вже була налагоджена співпраця з істориками Запорізького національного університету та Департаментом культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА.

Ми спільно підготували дві збірки "Усна історія російсько-української війни 2014-2016" та "МАЙДАН від першої особи. Регіональний вимір", - пояснила представниця Інституту.

Олена Халімон розповіла, що родзинкою програми фестивалю буде допрем’єрний показ фільму "Таємний щоденник Симона Петлюри" за участю акторів та режисера Олеся Янчука.

Показ фільму в Україні заплановано восени, але вже у травні його безкоштовно побачать у Запоріжжі під час фестивалю. Також буде концерт рок-гурту "Гайдамаки".

Директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовськой повідомив, що фестиваль має на меті зламати стереотипи про історію як "кабінетну" науку, довести, що історія – не лише для істориків, а для всіх, бо ми всі і є її творцями, саме тут і зараз.

"В останні роки зроблено чимало відкриттів, які показують події в нашій країні без пропагандистських нашарувань та політичних прикрас. Свобода слова дала змогу оприлюднити спогади очевидців, відкриття архівів — оприлюднити раніше невідомі широкому загалу факти", - зазначив він.

Голова благодійного фонду „Лебедія", координатор культурно-мистецької акції "Патріотична весна" Любов Мороко розповіла, що в рамках фестивалю відбудеться музейна інсталяція російсько-української війни, виставка військової техніки, ярмарок волонтерського крафту для допомоги нашим бійцям.

Директор видавництва АА „Тандем", партнер фестивалю "ІСТОРІЯ.UA" Віктор Текуч заявив, що запоріжці матимуть змогу впевнитися, що нарешті заборонена понад сім десятиліть справжня історія України вийшла за рамки професійних кіл та університетських аудиторій і стала популярною та цікавою.

У рамках фестивалю також відбудуться заходи культурно-мистецької акції "Запорізькі обереги".

На гостей чекає зустріч із виробами народних майстрів як із традиційних видів народного мистецтва, так і в сучасних та авторських техніках; показові виступи вихованців Запорізької ДЮСШ „Спас" з елементами боїв та акробатики, майстер-класи з володіння шаблею, навчання гри на народних інструментах „Етно-інструменти — культурологічний зв'язок століть" та інші інтерактиви.

У заходах фестивалю візьмуть участь майстри-куховари різних національно-культурних товариств, буде й концертна програма від вірменської та грузинської діаспор.

Головний спеціаліст Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Ірина Пономаренко узагальнила: "У Запоріжжі 5 та 6 травня на фестивалі "ІСТОРІЯ.UA" зберуться науковці, видавці, письменники, медійники, музиканти й співаки, які сьогодні популяризують знання про минуле.

Фестиваль стане цікавим і дітям, на яких чекає ціле інтеркультурне містечко, і підліткам, і молоді, і дорослим. Запрошуємо на фестиваль усіх запоріжців та гостей нашого краю".

Час: 5-6 травня 2018 р.

Місце: Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека, проспект Соборний, 142

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам’яті, +380 44 281 08 91

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.