УІНП вимагає декомунізувати чернігівський вокзал. ДОКУМЕНТ

Український Інститут Національної Пам’яті звернувся до в.о. голови Правління ПАТ "Укрзалізниця" Кравцова О. Є. з вимогою демонтувати два радянських герби на фасаді чернігівського вокзалу.

Про це повідомив чернігівський активіст та громадський діяч Олександр Ясенчук на своїй сторінці у "Фейсбуці", передає сайт місцевого інтернет-телеканалу "Гармата".

Так, один з із гербів розміщений на фасаді будівлі обличчям до міста. Інший, вже обличчям до залізничного перону зустрічає всіх гостей прикордонного з Російською Федерацією обласного центру.

 
 

Крім того, активіст зауважує, що на фоні цих монументальних радянських гербів, які виглядають як новенькі, Тризуб – Герб України, виготовлений із заліза, є тільки на фасаді будинку обличчям до залізничного перону.

Він губиться на фоні комуністичного символу і мимоволі виглядає як тимчасовий.

"УІНП та Чернігівська облдержадміністрація вже двічі листами інформувала залізничне керівництво про необхідність прибрати радянські герби, громадські організації теж вимагали проведення декомунізації. Проте, ситуацію не виправлено", - йдеться в повідомленні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.