УІНП вимагає декомунізувати чернігівський вокзал. ДОКУМЕНТ

Український Інститут Національної Пам’яті звернувся до в.о. голови Правління ПАТ "Укрзалізниця" Кравцова О. Є. з вимогою демонтувати два радянських герби на фасаді чернігівського вокзалу.

Про це повідомив чернігівський активіст та громадський діяч Олександр Ясенчук на своїй сторінці у "Фейсбуці", передає сайт місцевого інтернет-телеканалу "Гармата".

Так, один з із гербів розміщений на фасаді будівлі обличчям до міста. Інший, вже обличчям до залізничного перону зустрічає всіх гостей прикордонного з Російською Федерацією обласного центру.

 
 

Крім того, активіст зауважує, що на фоні цих монументальних радянських гербів, які виглядають як новенькі, Тризуб – Герб України, виготовлений із заліза, є тільки на фасаді будинку обличчям до залізничного перону.

Він губиться на фоні комуністичного символу і мимоволі виглядає як тимчасовий.

"УІНП та Чернігівська облдержадміністрація вже двічі листами інформувала залізничне керівництво про необхідність прибрати радянські герби, громадські організації теж вимагали проведення декомунізації. Проте, ситуацію не виправлено", - йдеться в повідомленні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.