Учені в оригінальний спосіб з'ясували, що їли люди минулого

Учені провели ДНК-аналіз археологічних зразків людських випорожнень із Північної Європи та Близького Сходу і отримали уявлення про те, що їли наші пращури.

Дослідження харчування народів Данії, Нідерландів, Литви, Йорданії і Бахрейну опублікував журнал PLOS ONE, повідомляє Newsweek.

Найраніший зразок випорожнень походить із Бахрейну орієнтовно 500—400 років до н.е. Хоча невідомо, який зразок є "найсвіжішим", той, що з Нідерландів може бути датований найпізніше 1850 роком.

Давні випорожнення можуть дати змогу "по-новому поглянути на паразитизм, раціон та моделі харчування минулих поколінь", — сказав у заяві науковець Університету Копенгагена Мартін Сьое (Martin Søe), один із авторів дослідження.

Оскільки в часи низького рівня гігієни в їжі всюди були паразити, наявність крихітних яєць в екскрементах свідчило про харчування їхніх людських господарів. Хоча більшість ДНК, знайдена у зразках, належить паразитам, які передавалися від людини до людини, значна частина походить від паразитів, яких можна знайти у сирій чи недовареній рибі та свинині.

"Ми бачимо, що [північні європейці] їли багато риби, тому що вони з’їдали рибних стьожкових червів", — сказав Сьое. Данські екскременти XVII століття містили види паразитів, які можна знайти лише в випорожненнях людей, які їли недоварену свинину.

Данські випорожнення епохи вікінгів містили ДНК паразитів, які живуть у свинині, рибі та навіть китах-смугачах.

На додачу, команда дослідників знайшла докази споживання овочів і фруктів — капусти, гороху, суниць — у північноєвропейських зразках. Сліди винограду в голландських зразках та залишки хмелю в датських і литовських випорожненнях наштовхують на висновок, що ці європейці також пили вино й пиво.

Нагадаємо, вчені встановили, що мозок неандертальців був не менший, ніж у кроманьйонців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.