АНОНС: Лекція "Вояк яничарського корпусу середини XVII століття"

У Києві розкажуть та покажуть як виглядали вояки особистих підрозділів володаря Оттаманської Порти.

Про це повідомляє Історичний фестиваль "Цивілізація".

 

Піхотні підрозділи війська султанів були одним із важливих інструментів для нових територіальних завоювань та підтримки могутності Оттаманської Порти, а яничарські підрозділи "яничері очагі" становили ядро військ "капікулу" ("рабів палацу") – особистих підрозділів володаря.

Хоча в XVII столітті пік могутності та слави Оттоманської імперії вже минув, проте її військова міць дозволяла перемагати ворогів та тримати у постійній напрузі сусідів.

Слухачі матимуть нагоду дізнатися про історію створення яничарського війська, а також ознайомитися із реконструкцією строїв, зброї та предметів побуту представника найбільш впізнаваних вояків Сходу, які в XVII столітті були не лише ворогами, а й іноді союзниками козацьких військ.

Лектор – Святослав Кузьмич, реконструкція – Олександр Клєпінін. Військово-історична група "49-та орта джемаат" (м. Київ).

"49-та орта "джемаат" яничарського корпусу належала до найстаріших підрозділів і, крім участі у постійних бойових діях, формувала гарнізони різних фортець на теренах Оттаманської Порти, зокрема в місті Кам’янець-Подільський після його захоплення султаном у 1672 році.

Проект "Дні військово-історичної реконструкції в НМІУ" – це лекторій інтерактивного формату про побут, обладнання, зброю, уніформу та життя війська в різні історичні періоди – від античності до Другої світової війни.

Учасники проекту – відомі фахівці з військово-історичної реконструкції, воєнної історії, історики костюму та зброї, учасники військово-реконструкторського руху.

Захід проходить за підтримки Національного Музею Історії України – НМІУ, проекту Likбез. Історичний Фронт, та Історичного фестивалю "Цивілізація".

Час: 13 травня, неділя, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

Вартість квитка до музею на лекцію – 30 грн.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.