ФСБ зберігає зуби Гітлера. ФОТО

Зуби і коронки, що зберігаються в архівах ФСБ Росії, дійсно належать нацистському диктатору Адольфу Гітлеру. Це встановили французькі вчені. Вони після довгих переговорів отримали доступ до решток.

"Вперше з 1946 року Федеральна служба безпеки Росії і Державний архів Росії дали нам повний доступ до решток, щоб провести незалежний науковий аналіз", - пишуть автори дослідження у науковому журналі European Journal of Internal Medicine, повідомляє Gazeta.ua.

Адольф Гітлер

 

Зуби нацистського лідера передала у скриньці перекладачка при штабі Олена Ржевська.

"Тут у нас немає сейфа. І як жінка, ви з меншою ймовірністю нап'єтеся і втратите їх", - пояснив тоді їй полковник Василь Горбушин.

Гітлер і його дружина Єва Браун наклали на себе руки в одному з бункерів у Берліні 30 квітня 1945 року. Їх спалені рештки незабаром і виявили радянські солдати.

Рештки Гітлера були остаточно знищені в Німеччині 1970 року. Зараз лише обгорілі фрагменти щелепи і кістка черепа з кульовим отвором зберігаються в Росії. 2000 року зуби виставлялися як експонат на виставці, присвяченій 55-річчю закінчення Другої світової війни.

 Зуби Адольфа Гітлера. Фото - МК

Після війни почали ширитись чутки, що Гітлер не помер в Берліні, а втік до Антарктиди чи Південної Америки. Вчені вирішили розвіяти ці теорії.

У березні і липні 2017 роки їм вдалося дослідити зуби і частину черепної коробки імовірно Адольфа Гітлера, які зберігаються у ФСБ і ГАРФ. Вчені провели морфологічне дослідження останків за допомогою електронного мікроскопа і елементного аналізу.

Згідно з медичними записами, на момент смерті у фюрера залишалося лише чотири цілих власних зуба - різці нижньої щелепи. Решта представлені у вигляді металевих протезів та коронок. Ці зуби мають сліди пародонтопатії. У зубах не були виявлені залишки м'ясних волокон - що відповідає відомостями про те, що Гітлер був вегетаріанцем.

 Спалені останки Адольфа Гітлера. Фото з МК

Дослідники встановили повну схожість черепної кістки з рентгенівськими знімками, зробленими лікарями за рік до смерті Гітлера.

Вчені виявили невеликі сині відкладення як на металевій поверхні протезів, так і на емалі зубів. На думку фахівців, вони могли утворитися як від подальшого впливу високої температури, так і в результаті взаємодії прийнятої отрути з металом. Для відповіді на це питання вчені пропонують провести в подальшому більш ретельний елементний аналіз.

"Що стосується елементів щелепи – кістка, зуби і протези, зіставлення з даними з російських архівів з офіційними рентгенограммами Адольфа Гітлера з американських архівів укупі з додатковими історичними свідченнями з обох сторін дає достатньо підстав для ідентифікації решток колишнього нацистського лідера Адольфа Гітлера", - йдеться у висновку дослідників.

Нагадуємо, що у січні мерседес Гітлера хотіли продати на аукціоні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.