АНОНС: Прес-ланч «Святе місце пустим не залишається, або навіщо реформа політики національної пам'яті»

У Києві експерти обговорять значення, хід та перші результати даної реформи.

Про це "Історичній правді" повідомили в центрі "Ейдос".

 

Реформа політики національної пам’яті – одна з найважливіших реформ у гуманітарній сфері країн Центральної та Східної Європи, котрі пройшли через тоталітарне минуле, мала на меті вибудувати суспільний імунітет проти порушень прав людини.

Також на заході йтиметься про вільний доступ до архівів, про погляд на минуле країни як корисний досвід спільноти та чому сьогодні неможливо переписати українську історію.

Спікери:

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті

Юрій Макаров, журналіст, телеведучий, документаліст, письменник

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, менеджер групи "Політика національної пам'яті" РПР

Модератор: Віктор Таран, член Ради РПР, голова Центру "Ейдос"

Журналісти матимуть змогу поставити свої запитання та поспілкуватися з учасниками прес-сніданку за чашкою кави.

Щоб взяти участь у прес-сніданку, необхідно зареєструватися за посиланням.

Час: 30 травня, середа, 13:00

Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2

Контакт: Анастасія Голуб, менеджер з комунікацій центру "Ейдос", ag@cpsa.org.ua , тел. 0633607199

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.