В Центральному історичному архіві вимагають гроші за копіювання. СКАН

Працівники Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАК) не дозволяють користувачам робити копії документів на власні фотоапарати, вимагаючи користуватися платними послугами архіву.

Про це у своєму Facebook написав дослідник Alex Krakovsky, оприлюднивши копію виставленого архівом рахунку.

"Сьогодні мені, як і сотням іншим дослідників в ЦДІАК з 1 лютого, було ВІДМОВЛЕНО в фотографуванні власним фотоапаратом, що є безкоштовним згідно законів України, - написав він. - Замість цього запропонували замовити копіювання через фотолабораторію архіву. Або ніяк".

На питання, яким обладнанням це буде зроблено і яка буде якість, працівники архіву відповіли, що не можуть цього сказати, і запропонували "зробити офіційне звернення".

"Це в той час, як в переважній більшості архівів України вже виконують закон та дають безкоштовно копіювати власним фотоапаратом", - наголошується в дописі.

"Надання архівних документів для копіювання технічними засобами архівних установ". Скан: facebook.com/alex.krakovsky

Архів вимагає від дослідника 1077 грн за копії 26 документів. По 41 гривні за документ.

"Це матеріали з історії сіл України, які я пишу на волонтерських засадах для всіх бажаючих, - наголосив автор допису. - Це робить історію майже недосяжною більшості населення".

Дописувач запропонував іншим користувачам архівних послуг об'єднатися і вирішити цю проблему правовими методами.

У ЦДІАК зібрано документи, що висвітлюють історію України з XIV сторіччя до 1917 року. Важливе місце в архіві займають фонди установ Гетьманщини (XVII-XVIII століття).

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.