В Центральному історичному архіві вимагають гроші за копіювання. СКАН

Працівники Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАК) не дозволяють користувачам робити копії документів на власні фотоапарати, вимагаючи користуватися платними послугами архіву.

Про це у своєму Facebook написав дослідник Alex Krakovsky, оприлюднивши копію виставленого архівом рахунку.

"Сьогодні мені, як і сотням іншим дослідників в ЦДІАК з 1 лютого, було ВІДМОВЛЕНО в фотографуванні власним фотоапаратом, що є безкоштовним згідно законів України, - написав він. - Замість цього запропонували замовити копіювання через фотолабораторію архіву. Або ніяк".

На питання, яким обладнанням це буде зроблено і яка буде якість, працівники архіву відповіли, що не можуть цього сказати, і запропонували "зробити офіційне звернення".

"Це в той час, як в переважній більшості архівів України вже виконують закон та дають безкоштовно копіювати власним фотоапаратом", - наголошується в дописі.

"Надання архівних документів для копіювання технічними засобами архівних установ". Скан: facebook.com/alex.krakovsky

Архів вимагає від дослідника 1077 грн за копії 26 документів. По 41 гривні за документ.

"Це матеріали з історії сіл України, які я пишу на волонтерських засадах для всіх бажаючих, - наголосив автор допису. - Це робить історію майже недосяжною більшості населення".

Дописувач запропонував іншим користувачам архівних послуг об'єднатися і вирішити цю проблему правовими методами.

У ЦДІАК зібрано документи, що висвітлюють історію України з XIV сторіччя до 1917 року. Важливе місце в архіві займають фонди установ Гетьманщини (XVII-XVIII століття).

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.