Кличко проти перенесення пам'ятника Щорсу: один із найкрасивіших

Мер Києва Віталій Кличко виступає проти перенесення пам'ятника Миколі Щорсу, встановленого в центрі столиці.

Про це він сказав журналістам в п'ятницю в Києві, передає "Українська правда".

 Фото: Podrobnosti

"Що стосується мене, цей пам'ятник мені дуже подобається... Я особисто проти його перенесення", – сказав мер.

Кличко зазначив, що оскільки закон про декомунізацію вимагає перенесення пам'ятника, то можна це зробити, але тільки за згодою Міністерства культури України.

"Сьогодні історію інтерпретують, переписують, але цей пам'ятник є однією з найкрасивіших пам'яток в Європі", – додав мер.

За його словами, такі пам'ятники повинні нагадувати городянам про те, що було, щоб не повторювати помилок історії в майбутньому.

Крім того, мер назвав маніпуляцією заяви Міністерства культури, що нібито міська влада не передає їм документи, що дозволяють демонтувати пам'ятник.

"Це пам'ятник національного значення, це означає, що ми не можемо ніяких дій здійснювати без узгодження і дозволу Міністерства культури", – стверджує Кличко.

Як повідомлялося, міністр культури Євген Нищук і керівник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович адресують питання демонтажу пам'ятника Щорсу в центрі столиці владі Києва.

Зараз пам'ятник Щорсу огороджений, щоб уникнути самовільного демонтажу активістами, а будівельні риштування навколо нього зведено для огляду та замірів в рамках підготовки до демонтажу силами Київської міської державної адміністрації.

У березні 2017 року Київрада ухвалила рішення "Про заходи з переміщення (перенесення) пам'ятки військовому діячу Щорсу М.О.", що передбачає звернення до Міністерства культури з пропозицією про перенесення пам'ятника.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.